Святі та блаженні

Is qui Ecclesiam suam nova semper prole fecundat, volens haec moderna tempora conformare prioribus et fidem catholicam propagare, pium inspiravit vobis affectum quo, amplexi paupertatem et regularem vitam professi verbi Dei exhortationi vacetis, evangelizantes per orbem nomen Domini nostri Iesu Christi...
Ut autem per hanc sequelam Christi in caritate Dei et proximi perficiamur, professione Ordini nostro cooptati Deo totaliter consecramur ac universae Ecclesiae novo modo devovemur, integrae “evangelizationi verbi Dei totaliter deputati”

  • 13 лютого - блаженний Йордан Саксонський


    Йордан Саксонський, другий після св. Домініка Магістр Ордену Проповідників, не дивлячись на величезний його вплив на діяльність і духовність Ордену, здається бути дещо недооціненим. Це явище є цікаве ще й тому, що його без вагання можна назвати якщо не співзасновником, то напевно співтворцем Домініканського Ордену.

     Йордан Саксонський зустрів Домініка в 1219 році. Він вже кілька років вчився в Парижі, коли захоплений проповідями іспанського проповідника відкрив перед ним своє серце, і після сповіді за його порадою вирішив стати дияконом. За якийсь час він пізнав іншого домініканця – Реґінальда Орлеанського і під значним його впливом 12 лютого 1220 року прийняв домініканський хабіт. Всі ці подробиці описав сам Йордан в своїй книзі про початки існування Ордену...

  • 28 січня - святий Тома Аквінський

     

     Його батьком був граф Аквіно, матір'ю – графиня Теано. До цього роду належать Генріх IV і Фрідріх ІІ, а також королі Арагону, Кастилії і Франції. Згідно з легендою святий пустельник пророчив його матері майбутнє її сина як найвеличнішого в ученості і святості, рівного котрому не буде ніколи. В п'ять років його віддано на виховання в монастир Монте Касіно. Він був старанний і побожний, а його вихователь дивувався, чому хлопець постійно питає «Чим є Бог?». На вимогу абата Монте Касіно в 1236 році він їде до Неаполя, бо монастирська школа вже не може дати йому відповідного рівня освіти. В університеті він міг з пам'яті повторити прослухану лекцію, і то в спосіб більш продуманий і упорядкований. Також видавалося, що до нього не приставав бруд оточення, в котрому він жив.

  • 23 січня - блаженний Гайнріх Сузо

     

     Сузо належить до молодшого покоління цієї школи і єдиний з них удостоївся винесення на вівтар. З основоположником цієї духовності – Майстром Екхартом – брат Гайнріх познайомився в Кьольні, здобуваючи в Ордені підставову теологічну освіту. Розвиваючи духовну науку учителя, Сузо написав декілька трактатів, котрі й тепер є одними з найбільш читаний духовних трудів християнства. Однак не його творчість, але його святість була тим, що привертало до себе увагу поколінь тих, що дійсно шукають Бога. Радикалізм Сузо в покутних практиках, його постава перед обличчям життєвих негараздів, його молитви і екстази, його незбагненна любов до Бога і ближнього, всього що доступне нам в його творчості, а особливо в його автобіографії, стало освяченням інтелектуального надбання надрейнців.

  • 22 січня - бл. Антоніо делла Кьєза

     

    Блаженний Антоніо делла Кьєза походить зі знатного роду делла Кьєза ді Родді з П’ємонту, нащадок котрої пізніше очолить Церкву як Бенедикт XV. Поконавши опір батьків в двадцятидворічному віці Антоніо прийняв домініканський хабіт в монастирі в Верцеллі, здійснивши своє давнє прагнення богопосвяченого життя.

     

    Брат Антоніо був досконалим прикладом домініканця, вміло поєднуючи особисту релігійність і глибоку вченість. Будучи вправним проповідником і добрим сповідником, провів він якийсь час в товаристві францисканського святого Бернардина з Сієни в його проповідницькій місії по Італії.

     

  • 7 січня - святий Раймунд з Пеньяфорту

     

     

    Святий Раймунд з Пен'яфорту (Raimundo de Peñafort), третій генеральний магістр нашого Ордену, народився в Каталонії в 1175 році. В Страсну П'ятницю 1222 Раймунд, видатний доктор права і професор Болонського університету, вступив до щойно заснованого Ордену Проповідників. Його таланти одразу ж знайшли застосування в середовищі іспанських прелатів, а згодом і на папському дворі, куди призвав його папа Григорій IX. Він товаришував папі як духівник аж до його смерті... В 1236 році Раймунд внаслідок погіршення здоров'я повертається в Іспанію, де його однак вибирають Магістром Ордену...