Літургія Церкви

... з глубини нашої немощі ми волаємо до Бога, щоб нас підніс, щоб дозволив нам побачити Себе і вчинив нас такими, якими Він хотів би нас бачити...
Бенедикт XVI,  Дух Літургії 

  • Принесення Ісуса до Храму

    Стрітення Господнє


    Традиція наказувала жертвувати Богу первородного сина. За сорок днів після народження, як веліло Право, Йосип і Марія принесли до Єрусалимського Храму Ісуса. Цей день в літургії Церкви називають по-різному: Очищенням Марії, Жертвуванням Ісуса, Представленням в Храмі, а також Стрітенням Господнім. В цей день виповнилася обітниця, дана Богом старцю Шимону (Симеону) і в його особі – всьому Ізраїлю. Господь навідав люд свій. Без зовнішніх ефектів, в натовпі прочан, де прихід Бога може зауважити тільки той, хто роками вдивляється в буденність життя і у всьому бачить дію Його провидіння.

     День, котрий приніс виповнення життя старого Шимона, був також днем початку, нового способу життя, котрий від початків християнства приймали люди, що прагнули наслідувати Христа, наскільки це можливо. Віруючий в Христі присвячує, жертвує себе і своє життя Богу і його Церкві на власність, шлюбуючи життя згідно з євангельськими порадами. Сьогоднішній день є днем подяки за дар богопосвяченого життя священників, ченців, пустельників і дівиць. Любов Ісуса була причиною складання ним жертви з самого себе на хресті. Ця любов розливається за допомогою Святого духа в серцях вірних, спонукаючи їх до пошуку «кращої участи», жертвуючи іншим свої здібності, час, молитви і все те, що здатне дати життя, занурене в благодаті...

  • Великий Піст

    Великий Піст



    «Навіщо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, а Ти не знаєш?»


    Бо в день посту ви чините свою волю, і утискаєте ваших робітників!

    Бо ви постите для сварки і заколоту, та щоб кулаком бити нахабно...

    Ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!

    Бо хіба ж це піст, котрий Я вибрав, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл?

    Чи ж оце називаєш ти постом та днем приємним для Господа?


    Чи ж скоріш не цей піст Я вибрав: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?

    Чи ж не це, щоб відламати голодному хліба свого, а вбогих до дому впровадити? Вкрити нагого, і не ховатися від свого рідного?

     

    І тоді засяє твоє світло мов досвітня зоря і рана твоя загоїться, і твоя справедливість піде перед тобою, а слава Господня буде тебе оберігати!

    І тоді покличеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я!


    Книга пророка Ісаї

     

    «Аскеза» - це слово приводить на думку прямування до високої мети. Звичайно, це вимагає жертв і відречення. Треба обмежити багаж до іcтотних речей, щоб не пререшкоджав в подорожі; треба бути готовим протиставитися труднощам і обійти перешкоди, щоб осягнути поставлену мету. Щоб стати справжнім учнем Христа, треба зректися самого себе, щодня брати свій хрест і наслідувати Його. Це є вибоїста дорога до святості і кожний охрещений є покликаний йти нею...

     

    Іван Павло ІІ

     


     

    Послання Святійшого Отця Бенедикта XVI на Великий піст 2012 року.


    Піклуймося один про одного, заохочуючи до любові і до добрих учинків. (Єв. 10.24)


    Брати і сестри!


    Великий піст дає нам можливість ще раз замислитися над тим, що є головне в християнському житті – любов. Це є відповідний час для відновлення за допомогою Слова Божого і Святих Таїнств нашої подорожі віри, як особистої, так і в спільноті. Ця подорож назначена молитвою, щедрістю, мовчанням і постом, в очікуванні пасхальної радості.

    В цьому році я хотів би запропонувати декілька розважань до короткого біблійного тексту з Послання до Євреїв: «Піклуймося один про одного, заохочуючи до любові й до добрих учинків». Це речення є частиною фрагменту, в котрому натхненний письменник заохочує до покладання своєї надії в Ісусі Христі як в Первосвященику, котрий здобув для нас прощення і доступ до Бога. Плодом прийняття Христа є життя згідне з трьома теологальними чеснотами: приступати до Господа «з щирим серцем в повноті віри» (в.22), щоб перебувати непохитно в надії, котру визнаємо (в.23), завжди піклуючись про життя в «любові і добрих учинках» (в.24) разом з нашими братами й сестрами. Автор твердить, що для зміцнення цього євангельського життя важливо приймати участь в літургії і молитвах спільноти з думкою про есхатологічну мету повної єдності з Богом (в.25). Я хочу зосередитися на вірші 24, котрий переказує цінну і завжди актуальну науку про три аспекти християнського життя: турбота про іншого, взаємність і особиста святість.

     

    Далі...

     


     

  • Епіфанія

    Богоявлення Господнє!


    Богоявлення, чи Епіфанія, є поряд з Воскресінням і П'ятидесятницею однією з найстарших християнських урочистостей. І як Воскресіння є святом відкуплення людини, а П'ятидесятниця є тріумфом Христа прославленого, так Епіфанія є святом втілення Сина Божого. 

    В ці різдвяні дні Церква запрошує нас замислитися над таємницями втілення Христа, Сина Божого, котрий прийняв постать слуги, принизився до того, щоб розділити нашу долю і знову подарувати нам втрачене синівство Боже. Явлення Бога в людині – в убогій шопі, під час хрещення в Йордані, на весіллі в Кані... за різних обставин... Бог з нами – в високому і земному... зараз і до кінця віку!

    Проповідь святого Леона Великого >>>>