Статті

Домініканці у Львові: рік минув


07 вересня 2011

Ювілеї бувають великі та малі. Для домініканців у Львові власне прийшов час першої річниці служіння у «культурній столиці» України. Хоча в перспективі історії Ордену це є дуже мало, однак для о. Миколая і мене, це дуже важлива хвилина.

Цей рік мав бути часом випробування та розпізнання чи наша місія серед львівських студентів є дійсно Божою справою, чи тільки людським прагненням. Дванадцять місяців, що минули переконують нас, наших настоятелів та церковну владу, що прибуття братів проповідників не було випадковим, але виникнуло зі спільного слухання Святого Духа і сповнення Його натхнення.

Вже після двох тижнів від нашого приїзду до Львова розпочалися регулярні зустрічі в рамах Академічного Душпастирства. Спочатку було раз на тиждень, а від Великого Посту 2011 року з’явилося вже друге. Відклик з боку молоді був для нас підтвердженням потреби такої діяльності та знаком Божого благословення. Формаційні зустрічі провадили до особистої зустрічі з Ісусом, результатом чого стало введення недільної академічної Служби Божої а також значну кількість сповідей, поєднаних з духовним керівництвом.

 Крім діяльності серед львівських студентів, майже в цілому ми прийняли на себе душпастирство в церкві Матері Божої Громнічної, яке до цих пір провадили єпархіальні священики. Сам цей храм, який є власністю спільноти світських греко-католиків, в окреслених годинах використовується вірними римо-католиками.

 У травні 2010 року Архієпископ Мечислав Мокшицький урочисто впровадив до цього храму фігуру Матері Божої Фатімської, таким чином дав початок вшануванню Пресвятої Богородиці. Тому припало нам у спадку завдання поглиблювати у Львові культ Богородиці. Взялись ми за це завдання охоче, особливо практикуючі спільну, щоденну молитву на розарії, а також організуючі тринадцятого дня кожного місяця (від травня до жовтня), процесії вулицями міста.

Першій рік у Львові був багатим на оказії до проголошення слова. Отець Миколай, який тішиться вже дев’ятим роком священства, зауважив, що протягом останніх місяців провів більше реколекцій ніж протягом цілого свого домініканського життя (а раніше він також не байдикував).

В новому академічному році ми плануємо продовжувати попередню діяльність а також розпочати працю з численними студентами з Польщі, які навчаються у львівських університетах.

З певною ностальгією ми приглядаємося нашому давньому храму Божого Тіла та великому монастирю, який до нього прилягає. В існуючій суспільно-політичній ситуації скоріше за все ми не маємо шансів повернення за ці стіни, освячені молитвами наших старших братів (але ми завжди відкриті на чудеса!).

 В зв’язку з цим, наші настоятелі прийняли рішення купити помешкання у Львові, яке могло би служити як домом для нашої спільноти так і місцем невеличких душпастирськіх зустрічей. Це помешкання знаходиться в ново побудованому будинку недалеко від церкви Матері Божої Громничної. Кошти на купівлю цього помешкання, яке знаходиться в незакінченому стані гарантувала Польська Провінція Домініканців. Гроші на його добудову походять від тисяч жертводавців, які підтримали цю працю під час квестовань, які ми провадили в домініканських храмах в Польщі (Краків, Вроцлав, Варшава, Гданськ), або переводили на рахунок Домініканського Місійного Секретаріату у Варшаві. Значну частину засобів на ремонт помешкання переказав Генеральний Вікаріат Росії і України, до якого належить монастир у Львові.

Будівельні праці, що тривають від червня вже добігають кінця. Перед нами залишається ще пошук ресурсів на вересневу зарплатню для робітників та на закуп обладнання житлата меблі.

В домініканську місію у Львові може включитися кожен бажаючий. Актуальну інформацію про нашу діяльність можна знайти в соціальній мережі Facebook (Dominikanie we Lwowie), або «В контакті» (Душпастирство Студентів Отців Домініканців у Львові). Боже Слово, яке ми проголошуємо, можна підтримати як молитвою, так і фінансами. Всіх наших друзів, добродіїв і знайомих постійно оточуємо молитвою під час щоденної Служби Божої, яку служимо в їхніх намірах.

О. Яків Гонцяж ОР, Львів

 

Відродження Львівських джерел


24 жовтня 2010

1946 року під тиском радянської влади Орден Проповідників змушений був залишити Львів. Декому тоді здавалося що це назавжди...

Домініканці на львівщині - майже ровісники ордену. Деякі джерела свідчать про їх присутність тут від 1234 року, тобто вже через вісімнадцять років після офіційного заснування. Понад ніж за сімсот років брати-проповідники залишили по собі неабияку спадщину, достатньо згадати лише перлину старовинного Львову - Домініканський собор (нині - грекокатолицька церква пресвятої Євхаристії).  

Важко оцінити весь негативний вплив безбожних років на цих традиційно побожніх теренах України, тож нині ми можемо лише дякувати Богові  за відродження духовності, відтепер також і духовності домініканської.

У вересні цього року, за запрошенням Його преосвященства Архієпископа Мечислава Мокшицького домініканці повернулися до Львова. Отці-проповідники отримали завдання здійснювати душпастирську опіку студентів міста, і вже 27 вересня відбулася перша зустріч з молоддю львівських вищіх навчальних закладів.

 Наразі у Львові працюють отець-настоятель Якуб Гончаж ОР, підпорядкований польській провінції, та отець Миколай Лучок ОР, представник нашого вікаріату. Отці оселилися в приміщеннях Вищої Духовної семінарії в Брюховичах, а Святі Меси відправляють у грекокатолицькому храмі Срітення  Господнього, колишній семінарській церкві.  Також планується впровадження Воскресних Мес в університетах міста українською мовою.  

Молимо Господа нашого Ісуса Христа, Матінку Божу, Покровительку нашого ордену та Святого Михаїла Архангела, про всіляку  допомогу братам у проповіді Слова Божого.